- Математика?
- Ось, тату, чернетка, подивись.
- Так, все добре, переписуй.
- Українська мова?
- Ось.
- Добре. Тут поправ, пиши акуратніше...
Подивися решту, ніби все гаразд. Уже зібрався йти у вітальню, а мала підсовує щоденник і, так ніби про щось буденне між іншим, просить підписати. Я чисто механічно глянув - зауважень червоним від вчительки немає ... і підписав. А далі дивлюсь, а оцінок теж немає, домашніх завдань не записано... Стоп!
- Що це таке! Де домашні завдання за тиждень? Чому нічого не записано?!
А мала спокійно відповідає:
- Так це ж нинішній тиждень, ще нічого і не задавали. Сьогодні тільки вівторок.
Глянув на числа у щоденнику. Точно. Вівторок.
- Чого ж ти мені даєш підписати щоденник у вівторок? - здивовано питаю.
- А раптом я забуду наприкінці тижня.
Завіса!
От така у мене хитрунка донька :-).
Дописати коментар