eXtended Zero

блог не блогера
Показ дописів із міткою гумор. Показати всі дописи

   На днях перевіряю ввечері уроки доньки (4 клас). 
   - Математика?
   - Ось, тату, чернетка, подивись.
   - Так, все добре, переписуй.
   - Українська мова?
   - Ось.
   - Добре. Тут  поправ, пиши акуратніше...
   Подивися решту, ніби все гаразд. Уже зібрався йти у вітальню, а мала підсовує щоденник і, так ніби про щось буденне між іншим, просить підписати. Я чисто механічно глянув - зауважень червоним від вчительки немає ... і підписав. А далі дивлюсь, а оцінок теж немає, домашніх завдань не записано... Стоп! 
   - Що це таке! Де домашні завдання за тиждень? Чому нічого не записано?!
   А мала спокійно відповідає:
   - Так це ж нинішній тиждень, ще нічого і не задавали. Сьогодні тільки вівторок.
   Глянув на числа у щоденнику. Точно. Вівторок.
   - Чого ж ти мені даєш підписати щоденник у вівторок? - здивовано питаю.
   - А раптом я забуду наприкінці тижня.
   Завіса!
   От така у мене хитрунка донька :-).

Читати далі...

   Вже неодноразово писано-переписано про обкладинки видавництва Folio. Раніше і я про це згадував. І от знову натрапив інтернеті на "шедевр". Як то кажуть: без коментарів.

   Стівен Кінг vs Люди Х feat. Folio


   Хто не вірить, ось лінки в мережі на фото: С.Кінг та Люди Х.

Читати далі...

   Нещодавно трохи сварився з донькою (3 клас) - не записує у щоденник домашні завдання. Постійно у неї відмовки: "нічого не задали", "зробила в школі", "зараз подзвоню до подружки і спитаю" чи "ой, я забула". Особливо це "забула" згадується пізно ввечері або ранком по дорозі до школи. Отож відбулась серйозна розмова на цю тему. Правда, мала пробувала "відмазуватись", мовляв з фізкультури та трудового навчання таки нічого і не задають. Я поступив наступним чином: поставив крапочки у щоденнику напроти тих предметів, з яких має бути хоча б щось задано - українська мова, читання, математика, англійська тощо. Та сказав, що буду перевіряти кожен день, щоб усе записувала бо прийму міри! Доньці діватись нікуди, відповіла що все зрозуміла і буде старатись. Наступні кілька вечорів був трішки зайнятий, тож мала робила уроки з дружиною, а я не перевіряв щоденник. Нарешті через декілька днів вирішив подивитись, як донька справляється з поставленим завданням. Отож, відкриваю щоденник і помаленьку сповзаю під стіл. Навпроти більшості позначених мною крапочкою предметів стоїть запис великими літерами: "НІЧОГО"...
   Сміявся я дуже довго. Одним словом, вийшла мала з положення: і запис зробила і "нічого не задали". 
   От така в мене донька :-).

Читати далі...

   Багато хто з користувачів інтернету знає, що таке торренти, і активно використовує цей файлообмінний протокол. Торрент ресурси існують на різні теми або ж є загального типу. Також відомо, що завантаження з такого ресурсу дуже часто є не зовсім законним, зважаючи на авторські права і таке подібне. Простіше - це піратство у чистому вигляді! Але останнє, поки що, мало кого сильно хвилює :-). Це так, для вступу, далі розкажу про те, що мене розвеселило.
    Користувачі українського сегменту інтернету, мабуть, знають один трекер (не буду його називати:-), який є суто українським, тобто релізи там мають бути виключно україномовними. Так от. Шукав в мережі скетч-шоу "Файна Юкрайна" і знайшов його саме на цьому трекері. Вирішив почитати коментарі та відгуки до даного релізу.
    Одні пишуть, що це гарне і дотепно-веселе українське шоу, і має право на існування на трекері, інші, навпаки, вважають "Файну Юкрайну" маячнею з пласким гумором, яка "притупляє здорове сприйняття" ітдітп. Одним словом йде бурхливе обговорення даного релізу.
   Почитав я коментарі, і подумав. Зареєстровано на трекері більше ста тисяч користувачів, іншими словами, ПІРАТІВ, які активно обговорюють в когось вкрадену інтелектуальну власність, та й ще чимось не задоволені, мовляв це не так, і то не то. Як на мене, це теж саме, що вирішувати великим піратським гуртом як когось порішити - даруйте, або зарізати, або застрілити, або повішати - який спосіб буде більш гуманніший і естетичніший. От такі пірати нового часу.

Читати далі...

   
   Якби раптом звірі змогли говорити і розуміти людську мову, які це б мало наслідки?

Читати далі...

...купюрою у 100$. Усі тебе бережуть, ховають від чужих поглядів чи навпаки, виставляють напоказ. Завжди ніжно, проте міцно тримають в руках. Тішаться одним твоїм виглядом і можливістю володіти тобою - "моя прелесть". Ти даруєш людям впевненість у майбутньому, піднімаєш їх статус у житті. Ніхто не хоче розмінювати тебе на щось дрібніше. Ти - номінал світового рівня! Життя насичене відвідуванням банків, міжнародними подорожами, діловими угодами, про тебе постійно говорять і мріють. Тобою вимірюють навіть цінність людського життя. А для декого - ти ціль і зміст усього існування!

...холодильником. Постійно "морозишся". У тебе постійно заглядають, перевіряють чи раптом ти не порожній, чи працюєш, чи не перегрівся раптом. Довіряють оберігати та зберігати всілякі смаколики. Ліплять на тебе різні наклейки, магніти, діти розмальовують фломастерами. Довкола тебе крутиться увесь вихор домашнього всесвіту. А ти стоїш в куточку і лагідно мурчиш під шум чужого життя, що пробігає повз тебе. Та тобі байдуже, ти собі "на морозі":).

...молотком. Ти напівзалізний, напівдерев'яний. Тобі кажуть: "Забий!" І ти забиваєш! Все і на все. Тебе бояться - можеш стати страшною зброєю в руках маніяка, а можеш - героєм рятівником, останньою надією інженера. Ти і руйнівник і творець одночасно. Під твоїми ударами впала не одна стіна, згинули безвісті міріади цвяхів, розбиті вщент життя дзеркал і скляних шибок, на твоїй совісті сотні тисяч понівечених доль людських пальців. Та водночас, ти став головним будівельником і символом всієї Цивілізації!

...звуком/буквою "А-а". Ти - це сам Початок. З тебе розпочинається життя - саме "А-а-а" кричить новонароджена дитина. Тебе промовляють, співають мільярди людей по всьому світу на усіх мовах; ти є, практично, в усіх алфавітах, і стоїш там на першому місці. Найчастіше зустрічаєшся в словах, з тебе починаються безліч речень, текстів і книг. Ти завжди поряд. Допомагаєш виразити як радість людини, так і її горе.

...лампочкою. Несеш таким безпорадним людям Світло! Тебе обережно приносять в кожен дім. Прилаштовують над усіма і усім - аж по під саму стелю у чудернацькі світильники, дають поживитись смертельним струмом... І о Чудо! Світло! Люди звикають до тебе, ти стаєш їхнім вірним другом в повсякденному житті - допомагаєш вижити. Ти є свідком щоденної метушні людей, їхніх злетів та падінь, пустих та важливих розмов, розумних та безглуздих вчинків, безмежної радості та смертельного горя. Ти присутня при народженні, та часто, є свідком останнього подиху людини. І навіть тоді, коли в тобі немає потреби - пильно стежиш-сторожиш нічний спокій, готова в будь-яку мить спалахнути маленьким сонцем, щоб освітити дорогу в пітьмі.

Далі буде, можливо :-)

Читати далі...

   Нещодавно задали доньці в школі (3 клас) написати міні оповідання, десь до десяти речень. Завдання виявилось не під силу малій, щось вона там писала, писала, та путнього нічого не вийшло. Я похвалив за спробу, але вирішив їй допомогти - написам сам в чернетку. Вийшло десь з 15 речень, трохи багатенько та нічого. Кажу малій, щоб переписувала в чистовик, але була уважна, бо вона може і букву переплутати, і пропусти, і зайву вставити. Отож переписала вона все це на чисто і принесла мені на перевірку вже чистовик. Читаю його. Знайду помилку, то позначаю її в чернетці, щоб донька виправила, але вже в чистовику. Отож виявилось 3-4 "очепятки" - це у нас нормально. Дочитую текст. Оп-па! Слово "меньше" - з м'яким знаком. В черговий раз кажу, що потрібно бути уважною, а вона мені відповідає, що так я сам написав в чернетці, можу подивитись. Дивлюсь в чернетку - точно, з м'яким знаком! Не може бути! Але придивляюсь і що бачу? Донька додумалась до наступного. Мабуть сама побачила, що написала неправильно і вирішила не виправляти в чистовику, а дописати м'який знак в чернетці - вийшла з положення, думала не побачу її зовсім іншого м'якого знака ледве втиснутого між "н" та "ш"...
   Сміявся я довго. Можливо з граматикою в доньки зараз ще і не дуже, зате з хитрістю все ок :-)
   От така в мене доня!

Читати далі...

    Це дуже древній звичай. Його коріння сягають глибини сивих віків. З самого початку свого існування, люди дуже любили власні сорочки, вони пишались ними, оберігали їх як зіницю ока, передавали з покоління в покоління. Сорочки ставали, нерідко, причиною збройних сутичок та воєн. Так от, в результаті одного з такий військових походів, один з керманичів воюючої сторони в бою втратив рукава своєї самої улюбленої сорочки. Він був так засмучений, що незважаючи на свій високий військовий ранг, заплакав. Його сльози капали і капали на залишки сорочки... яка перетворилась на жилетку. Саме з того часу і пішла ця дивовижна народна традиція - плакати в жилетку.

Читати далі...


   Якби традиція отримувати "по батькові" від батька змінилась, і стало "по матері". Як би ви стали по матері?   

Читати далі...

   Вчора я був вихідний. Шукав подарунки до Миколая. Зайшов в новий супермаркет "Сільпо" у відділ книг. І що я бачу? А от що, дивиться самі. Це з розряду "знайди n відмінностей".

Спочатку я зустрів лікаря Хауса:


А потім і Міцного Горішка:

   На підтвердження своїх слів наведу два лінки, де можна пересвідчитись у існуванні таких книг: Василь Барка - Рай, Роман Іваничук - Вогненні Стовпи.

   Цікаво, у видавництві FOLIO хтось телевізор дивиться і про авторські права щось знає?

Читати далі...