eXtended Zero

блог не блогера

...купюрою у 100$. Усі тебе бережуть, ховають від чужих поглядів чи навпаки, виставляють напоказ. Завжди ніжно, проте міцно тримають в руках. Тішаться одним твоїм виглядом і можливістю володіти тобою - "моя прелесть". Ти даруєш людям впевненість у майбутньому, піднімаєш їх статус у житті. Ніхто не хоче розмінювати тебе на щось дрібніше. Ти - номінал світового рівня! Життя насичене відвідуванням банків, міжнародними подорожами, діловими угодами, про тебе постійно говорять і мріють. Тобою вимірюють навіть цінність людського життя. А для декого - ти ціль і зміст усього існування!

...холодильником. Постійно "морозишся". У тебе постійно заглядають, перевіряють чи раптом ти не порожній, чи працюєш, чи не перегрівся раптом. Довіряють оберігати та зберігати всілякі смаколики. Ліплять на тебе різні наклейки, магніти, діти розмальовують фломастерами. Довкола тебе крутиться увесь вихор домашнього всесвіту. А ти стоїш в куточку і лагідно мурчиш під шум чужого життя, що пробігає повз тебе. Та тобі байдуже, ти собі "на морозі":).

...молотком. Ти напівзалізний, напівдерев'яний. Тобі кажуть: "Забий!" І ти забиваєш! Все і на все. Тебе бояться - можеш стати страшною зброєю в руках маніяка, а можеш - героєм рятівником, останньою надією інженера. Ти і руйнівник і творець одночасно. Під твоїми ударами впала не одна стіна, згинули безвісті міріади цвяхів, розбиті вщент життя дзеркал і скляних шибок, на твоїй совісті сотні тисяч понівечених доль людських пальців. Та водночас, ти став головним будівельником і символом всієї Цивілізації!

...звуком/буквою "А-а". Ти - це сам Початок. З тебе розпочинається життя - саме "А-а-а" кричить новонароджена дитина. Тебе промовляють, співають мільярди людей по всьому світу на усіх мовах; ти є, практично, в усіх алфавітах, і стоїш там на першому місці. Найчастіше зустрічаєшся в словах, з тебе починаються безліч речень, текстів і книг. Ти завжди поряд. Допомагаєш виразити як радість людини, так і її горе.

...лампочкою. Несеш таким безпорадним людям Світло! Тебе обережно приносять в кожен дім. Прилаштовують над усіма і усім - аж по під саму стелю у чудернацькі світильники, дають поживитись смертельним струмом... І о Чудо! Світло! Люди звикають до тебе, ти стаєш їхнім вірним другом в повсякденному житті - допомагаєш вижити. Ти є свідком щоденної метушні людей, їхніх злетів та падінь, пустих та важливих розмов, розумних та безглуздих вчинків, безмежної радості та смертельного горя. Ти присутня при народженні, та часто, є свідком останнього подиху людини. І навіть тоді, коли в тобі немає потреби - пильно стежиш-сторожиш нічний спокій, готова в будь-яку мить спалахнути маленьким сонцем, щоб освітити дорогу в пітьмі.

Далі буде, можливо :-)

Читати далі...


Якби ви могли воскресити одну єдину людину, хто б це був?

Читати далі...

   Нещодавно задали доньці в школі (3 клас) написати міні оповідання, десь до десяти речень. Завдання виявилось не під силу малій, щось вона там писала, писала, та путнього нічого не вийшло. Я похвалив за спробу, але вирішив їй допомогти - написам сам в чернетку. Вийшло десь з 15 речень, трохи багатенько та нічого. Кажу малій, щоб переписувала в чистовик, але була уважна, бо вона може і букву переплутати, і пропусти, і зайву вставити. Отож переписала вона все це на чисто і принесла мені на перевірку вже чистовик. Читаю його. Знайду помилку, то позначаю її в чернетці, щоб донька виправила, але вже в чистовику. Отож виявилось 3-4 "очепятки" - це у нас нормально. Дочитую текст. Оп-па! Слово "меньше" - з м'яким знаком. В черговий раз кажу, що потрібно бути уважною, а вона мені відповідає, що так я сам написав в чернетці, можу подивитись. Дивлюсь в чернетку - точно, з м'яким знаком! Не може бути! Але придивляюсь і що бачу? Донька додумалась до наступного. Мабуть сама побачила, що написала неправильно і вирішила не виправляти в чистовику, а дописати м'який знак в чернетці - вийшла з положення, думала не побачу її зовсім іншого м'якого знака ледве втиснутого між "н" та "ш"...
   Сміявся я довго. Можливо з граматикою в доньки зараз ще і не дуже, зате з хитрістю все ок :-)
   От така в мене доня!

Читати далі...

   
   Якби ви точно взнали, що немає ніякого "життя" після смерті, це б змінило вас і ваші вчинки?

Читати далі...

   Це давня легенда. Колись на світі панували звірі, а люди тільки-тільки з'явились з глини. 
   Дуже-дуже давно, коли народилась перша дитина, зібрались усі звірі, птахи та риби і стали радитись: а хто ж принесе її батькам.
   Першим вийшов цар звірів Лев, і сказав: 
   - так, як я є царем над усіма звірами, попрошу доручити цю справу саме мені. Я сам принесу людям їхнього первістка.
   Усі погодились, але виникла проблема, потрібно було далі перенести дитину через Море-Океан. Лев не міг впоратись сам. Тоді з води випірнула Риба-Кит і мовила:
    - я перенесу людське дитя на своїй спині, хай Лев тільки донесе його до Моря-Океану.
   Добре,- сказали звірі. - Але за Морем-Океаном є великий непрохідний Ліс-Праліс, потрібно якось перенести немовля і через нього.
    Тут наперед вийшов чорний Орел. 
    - Я перенесу через Ліс-Праліс.
    Звірі погодились, та старий Вовк заперечив:
    - ти Орле, - сказав він, - незаперечно, самий сильний і сміливий птах, літаєш вище усіх, але Ліс-Праліс дуже великий. Чи вистачить тобі сил донести дитину, подолавши таку відстань?
    Орел задумався. Так, він самий сильний, літає найвище, його усі бояться, та віддаль була дійсно великою.
    - Гаразд, - погодився Орел. - Дійсно, це для мене може стати перешкодою. Тому, замість мене полетить Лелека. Він долає дуже великі відстані, він подужає.
    Наперед вийшов білий-білий Лелека. Поклонився усім присутнім, та подякував за честь і довіру. 
    - А для того, щоб тебе ніхто не посмів зачіпати чи ображати по дорозі, - мовив далі Орел, - я дам тобі свою відзнаку.
    І провів своїм чорним крилом по крилі Лелеки. Кінчики крил білого Лелеки почорніли - тепер усі знали, що то ознака Орла, і не варто зачіпати цю птицю.
На тому й порішили.
    Так, як час був уже пізній, вирішили відправити усіх в дорогу наступного ранку.
   А зранку впав сніг - прийшла Зима.
   Звірі знову зібрались і зажурились. Як бути тепер? Зима, Сніг та Мороз можуть зашкодити.
    Думали, думали і вирішили, що необхідно сповити дитину в білі пелюшки. Саме білий колір захистить, зігріє та сховає немовля від зимової негоди. Та і Лелека також білий - зима його не помітить.
    Так і зробили звірі. Спочатку Лев приніс дитину до Моря-Океану, потім Риба-Кит несла її на своїй спині, а далі Лелека переніс через Ліс-Праліс. Немовля було закутане в білі пелюшки і Зима не помітила ні її, ні білого Лелеку. А чорні відзнаки на крилах птиці відлякували недоброзичливців.
   З того часу і повелось, що дітей нам приносить Лелека, бо люди його бачать останнім. Насправді ж до цієї справи причетні і інші звірі, як от Лев чи Риба-Кит. І навіть, коли настає Зима, вона не може завадити. Тому, що білий колір ховає усіх від її негод. А Лелека прилітає і взимку, просто його не видно...

Читати далі...

    
   Якби вам дали можливість запропонувати один закон, якому б беззаперечно підкорились всі на світі, який це був би закон?

Читати далі...

    
   Якби ви змогли перенестись в реальність якогось фільму, то яке б кіно вибрали?

Читати далі...